Звіт за результатами самооцінювання Веренчанського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 н.р.

Напрям оцінювання

Рівні

Опис досягнень закладу освіти i потреб у вдосконаленні освітньої діяльності

та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами

Перший

(високий)

Другий

(достатній)

Третій

(вимагає покращення)

Четвертий

(низький)

1. Освітнє

середовище закладу освіти

3.3

Досягнення закладу освіти

Територія i приміщення закладу освіти чисті, охайні, естетично оформлені, встановлено енергозберігаюче освітлення. Заклад освіти має 2 навчальні корпуси: один з них закритий через незавершений ремонт, корпус №1–двоповерхова будівля, де знаходяться 5-11 класи і корпус №2 –початкова школа.  На центральному вході корпусу №1 до школи встановлений пандус. У закладі освіти навчаються 417 здобувачів освіти, а проектна потужність закладу - 500 місць.

   У закладі проведено Інтернет.

   Навчальні кабінети  школи непрохідні. Класи  початкової школи знаходяться   в закритому корпусі ,тому навчання  закладі  проводилося за змішаною формою,але не дивлячись на тимчасові незручності  спостереження за освітнім середовищем показало, що в закладі освіти забезпечується комфортний повітряно- тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень.

Керівництвом      закладу                щоденно

здійснюється огляд території закладу щодо ïï безпечності для організації освітнього процесу.

  Діючий корпус містить 11 навчальних кабінетів, для 5-11 класів,рекреаційна зона.,спортивний зал

  Кабінет хімії ,біології ,основ здоров*я,географії,математики,історії,фізики мають сучасний мультимедійні дошки та проектор. Наявний 1 кабінет інформатики,другий кабінет знаходиться в закритому корпусі

  На І поверсі є дві вбиральні (окремо для дівчат і юнаків), на ІІ поверсі- дві,на третьому одна

      Результати опитування батьків свідчать    про те, що вони оцінюють освітнє середовище на високому (82 %) та достатньому (18 %) рівнях.  Більшість здобувачів освіти також оцінюють середовище школи на високому (76%)  та достатньому рівнях (24).

      Інструктажі та навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та учнями проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці).

    Шкільною медичною сестрою, проводяться з педагогічними працівниками  тренінгові заняття з питань надання домедичної підготовки здобувачам освіти.

     Педагогічні працівники та керівництво в разі нещасного випадку діють у встановленому порядку, що   підтверджено відповідними документами та результатами анкетування вчителів.  Всі педагогічні працівники чітко знають  алгоритм реагування на випадки травмування учнів.

За результатами проведеного опитування переважна всі учні (100%) зазначили, що вони поінформовані стосовно правил безпеки (30% — за участі не лише педагогів, а й представників спеціальних служб; 70 % — вчителями під час проведення навчальних занять).

У закладі освіти створено умови для формування          культури          здорового харчування в здобувачів освіти. В їдальні чисто й охайно, сервірування столів відповідає вимогам, в асортименті буфету відсутні заборонені продукти. Для всіх учасників освітнього процесу доступне щоденне меню. Дотримано санітарно- гігієнічних умов на всіх етапах реалізаціі продукціі. Учасники освітнього процесу  задоволені умовами харчування: 83.3 % опитаних батьків учнів; 100% учителів; 94.8% здобувачів освіти.

Переважна більшість здобувачів освіти (100%) та їхніх батьків (97%) поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет.

3 батьками проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет, у тому числі й під час проведення батьківських зборів.

У закладі освіти здійснюється робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників — до професійної діяльності.

За результатами опитування: 63% батьків зазначили, що в їхньої дитини ніколи не виникало проблем з адаптацією в школі; 94,1 % педагогів вважають, що в закладі освіти вживаються заходи, які допомагають учителям адаптуватись до змін умов праці.

У школі є робочі місця для педагогічних працівників, є рекреаційна зона для відпочинку учасників освітнього процесу.

Педагогічному колективу школи вдалося створити освітнє середовище, вільне від будь-яких форм насильства та дискримінаціі. У закладі освіти панує атмосфера довіри та спільної взаємодії педагогів i учнів. Випадки булінгу, насильства та дискримінації відсутні.

 План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню), розроблено, затверджено й оприлюднено на сайті закладу. Заходи проводяться регулярно відповідно до визначеного плану роботи, що підтверджуеться результатами опитування учнів, їхніх батьків та вчителів. Як свідчать відповіді більшості (81,3%) батьків учнів, їхні діти йдуть до школи охоче та в піднесеному             настрої;           результати опитування здобувачів освіти показали, що 100 % з них відчувають себе в школі комфортно, а 100 % — безпечно; переважна більшість педагогів (100%) задоволені створеним освітнім середовищем та умовами праці в закладі освіти.

Результати проведеного опитування вчителів засвідчили, що 100 % з них стверджують, що в закладі освіти проводиться грунтовна просвітницька робота з питань виявлення ознак та запобігання різним проявам насильства та дискримінаціі.

Правила поведінки учасників освітнього процесу розміщені на інформаційному стенді,  а в класах початкової школи — у кожному класі. Уci учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та дотримуються встановлених правил поведінки, про що також свідчать відповіді 92,3 % учителів, 100 % батьків учнів та 97 % здобувачів освіти.

У закладі освіти здійснюється постійний (щоденний) контроль та аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними. Учні не відвідують заняття виключно через поважні причини та/або через хворобу, ïx чисельність незначна.

Зареєстрованих випадків булінгу в закладі освіти немає, проте батьки та учні, які вважають, що потерпають від цькування (менше 4%), звертаються до класного керівника, практичного психолога та директора закладу,     де   отримують

відповідну підтримку та допомогу (про що також  свідчать   відповіді   учнів  та їхніх батьків).

У школі створені умови для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами: розроблено індивідуальні програми розвитку дитини та індивідуальні навчальні плани; створено команду психолого-педагогічного супроводу та умови для залучення асистентів вчителя до освітнього           процесу,           корекційну спрямованість якого в тому числі забезпечують практичний психолог, соціальний педагог, фахівці районного інклюзивного центру.

В інклюзивному класі асистент учителя надає дитині необхідну підтримку та допомогу, створює сприятливу психологічну атмосферу під час взаємодії з учнем, постійно аналізує результативність своєї роботи та вносить відповідні корективи.

Створене в школі освітнє середовище сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей та наскрізних умінь: крім обладнаних навчальних кабінетів, в освітньому            процесі            педагогами використовуються створені самими учнями та вчителями навчальні стенди, розміщені як у кабінетах, так i в коридорах закладу.

Простір i ресурси бібліотеки використовуються для індивідуальної i групової роботи (переважно з учнями 1-6-x класів) та як читальна зала.

Водночас існують потреби у вдосконаленні освітнього середовища закладу:

-закритий другий корпус,який потребує ремонту

      - спортивного обладнання у спортивному залі недостатньо, а наявне - застаріле;

- потребує капітального ремонту харчоблок ;

- відсутнє  укриття

       -  відсутній кабінет української мови та літератури,зарубіжної літератури,іноземної мови,8 класів початкової школи

    - наявний тільки один кабінет інформатики, що створює незручності в проведенні уроків інформатики.  Заклад потребує  термінового ремонту другого корпусу.Недостатнє, а подекуди відсутнє необхідне технічне забезпечення навчальних кабінетів (комп’ютер, ноутбук, телевізор), що створює перешкоди для організації якісного, зокрема дистанційного, освітнього процесу);

    - туалетні кімнати  відповідають вимогам ;

    - щодо організації інклюзивного навчання -  в закладі освіти функціонує  ресурсна кімнати

Рівні оцінювання за вимогами:

1. 1.              комфортних            i  безпечних     умов   навчання   та    праці  -3,3 вимагає покращення.

     1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінаціі — 3,4 достатній;

1.3.Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору — 3,5 достатній.

2.  Система оцінювання здобувачів освіти

3,3

Досягнення закладу освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів оприлюднені на офіційному веб-сайті школи та на інформаційних стендах у кабінетах.

Під час опитування вчителів з’ясовано, що більшість із них (92.3%) адаптують критерії           оцінювання,          розроблені Міністерством освіти i науки України, до умов роботи закладу; 7,7% педагогів використовують виключно рекомендації MOHУ;

Більшість здобувачів освіти (99 %) та батьків (97%) отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання від педагогічних працівників, як правило, на початку навчального року, семестру та на першому уроці вивчення теми. Під час опитування 39 % учнів зазначили, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють вимоги до результатів навчання; 9% здобувачів освіти відзначили, що в переважній        більшості           отримують аргументацію щодо виставленого балу на своє прохання. Отже, як свідчать відповіді учнів, 73% з них задоволені процесом інформування щодо правил i процедур оцінювання результатів ïx навчальної діяльності.

Спостереження за навчальними заняттями також показало, що учні звикли до доброзичливої атмосфери в класі, не бояться помилитися, не відчувають з боку однокласників чи вчителя намагань поглузувати з неправильних відповідей, ставлять питання вчителю для уточнення завдань.

Під час проведення навчальних занять більшість учителів ( 91.2%) надають учням час на обдумування відповіді, супроводжують                                       відповіді           учнів уточнювальними                       запитаннями, забезпечують зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання, відзначають досягнення учнів та підтримують у них бажання навчатися, що підтверджується результатами опитування здобувачів освіти.

Результати опитування учнів свідчать про те, що переважна більшість із них (55%) пов’язують успішність свого навчання із власною наполегливістю та працьовитістю;   35% — із рівнем викладання навчальних предметів учителями; 24% — із допомогою батьків; 10% — із об’єктивним оцінюванням їхніх навчальних досягнень.

Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що близько половини вчителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти, що підтверджується відповідями учнів під час анкетування.(70%)

Потреби у вдосконаленні системи оцінювання здобувачів освіти

Існує потреба у вдосконаленні процесу впровадження              окремих           аспектів формувального оцінювання як серед учителів початкової школи, так i базової та старшої.

Під час вивчення створеної в закладі освіти системи оцінювання здобувачів освіти з’ясовано, що лише третина педагогів добирають домашне завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучують критерії його оцінювання. Менше половини вчителів (47%) спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня та дають здобувачам освіти можливість вибору рівня складності навчальних завдань i напрямів навчальної діяльності.

Аналіз педагогічної діяльності вчителів початкової школи показав, що тільки що всі  педагоги продемонстрували розроблені таблиці спостереження за освітньою діяльністю учнів та таблиці для спостереження за формуванням предметних компетентностей на підставі діагностичних робіт.

Натомість під час участі в опитуванні 53 % учителів зазначили, що вони використовують формувальне оцінювання. Водночас лише 29 % опитаних педагогів зазначили,  що  використовують прийоми

формувального оцінювання як інструмент

  розвитку та підтримки діяльності учнів;

крім того, 10% учителів вважають формою підтримки освітньої діяльності учнів те, що вони надають якісні знання, тобто активних дій щодо підтримки здобувачів освіти в їхньому навчанні не вживають. Відповіді учнів корелюються з результатами опитування вчителів: переважно не відчувають підтримки з боку вчителів близько 4% учнів.

Також потребує вдосконалення процедура застосування внутрішнього моніторингу та використання його результатів для забезпечення якості освіти.

Проведене вивчення показало, що в закладі освіти аналіз ефективності прийнятих рішень за підсумками моніторингу результатів навчання здобувачів освіти   здійснюється частково.

Крім того, під час прийняття рішень за підсумками проведеного моніторингу вчителям не пропонувалося переглянути існуючі підходи до системи оцінювання навчальних досягнень учнів; у наданих матеріалах за підсумками моніторингу (довідках, звітах та висновках) не завжди визначаються тенденції, що склалися в системі оцінювання навчальних досягнень учнів, не достатньо аналізуються причини та фактори впливу на отримані результати, наслідком чого є те, що більшість рекомендацій учителям не є адресними та мають надто загальний характер.

Під час вивчення стану викладання предметів увага якості процесу оцінювання навчальних досягнень учнів   приділяється частково,  наголошується на необхідності дотримання кожним учителем критеріїв оцінювання.

Рівні оцінювання за вимогами:

2.1.Наявність відкритої, прозорої i зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання ïx навчальних досягнень — 3,4 Д.

2.2. Застосування                       внутрішнього

моніторингу, що передбачає систематичне відстеження    та   коригування   результатів навчання     кожного   здобувача   освіти -3,4 Д;

2.3.Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання — 3,2 Д.

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників

закладу освіти

3.2

Досягнення закладу освіти

У всіх учителів школи наявне календарно-тематичне планування. У більшості педагогів воно розроблено самостійно відповідно до умов роботи закладу.

На засіданнях шкільних методичних об’єднань учителів-предметників закладу освіти здійснюється аналіз ефективності педагогічної діяльності, отриманих освітніх результатів, стану виконання навчальних програм, підсумки якого враховуються більшістю вчителів під час планування своєї професійної діяльності.

Найбільше уваги вчителі приділяють формуванню таких ключових компетентностей, як навчання впродовж життя (67%), математична грамотність (26%), культурна (33%) та громадянська (32%) компетентності. Переважна більшість педагогів формують в учнів ключові компетентності,які відповідають            своїм навчальним предметам.

Переважна більшість педагогічних працівників (89%) під час проведення навчальних занять використовують різні форми роботи, проте частина учнів не вміють швидко налаштуватися до зміни форм роботи, не можуть самостійно організовуватися для роботи в групі, відчувають незначний дискомфорт під час роботи в парі.

На більшості уроків діти активні, відповідають на питання; учнів, які жодного разу не були залучені до виконання певних завдань, немає, тобто освітньою діяльністю охоплюються всі учні.

     Більшість педагогічних працівників ( 90%) використовують наявне в кабінетах обладнання та засоби навчання для активізації   навчально-пізнавальної діяльності учнів, при цьому частина вчителів базової та старшої школи користуються власними ноутбуками та застосовують можливості мобільних гаджетів для впровадження в освітній процес технологій дистанційного навчання.

Про позитивний досвід використання технологій свідчать i   90 % учнів.

3 метою розвитку професійних компетентностей переважна більшість учителів (100 %) віддають перевагу самоосвіті, найбільше звертаючи увагу при цьому використанню в освітньому процесі можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, методичним аспектам викладання навчальних предметів, урізноманітненню форм організації роботи учнів на уроці та психологічним особливостям роботи з учнями, організації дистанційного навчання.

   Серед форм організації підвищення кваліфікації, які обираються вчителями, найбільш поширеними є участь у вебінарах,майстер-класи,конференції та ін.. ( 7%), курси в інститутах післядипломної освіти (93%)

Рівні оцінювання за вимогами:

3.1.Ефективність      планування педагогічними                        працівниками               своєї діяльності,  використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування  ключових компетентностей      здобувачів    освіти – 3,4 Д.

3.2.Постійне підвищення професійного рівня i педагогічної майстерності педагогічних працівників — 3,0 Д.

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, ïx батьками, працівниками закладу освіти — 3,3 Д.

3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності -3,0 Д.          

4.Управлінські процеси закладу освіти

3,6

Досягнення закладу освіти:

У Стратегії розвитку закладу освіти визначені місія, мета та завдання діяльності школи на кожен рік.

У школі забезпечено дотримання принципу колегіальності при прийнятті ключових для життя закладу управлінських рішень. Як свідчать результати опитування вчителів, до процесу створення стратегії розвитку закладу освіти були залучені- 35% педагогічних працівників; до розроблення річного плану роботи школи — 50%. Лідери учнівського самоврядування також щорічно вносять пропозиціі до плану роботи школи, переважно ініціюють проведення різноманітних спортивних змагань, екологічних та культурно- просвітницьких акцій.

Зміст річного плану роботи закладу освіти реалізує стратегію його розвитку та передбачає проведення аналізу стану виконання стратегічних цілей діяльності школи.

Планом засідань педагогічної ради на 2022/2023 навчальний рік передбачено розгляд питань щодо професійного розвитку педагогів, роботи з обдарованими учнями, шляхи підвищення якості інклюзивного навчання, реалізації антибулінгової політики закладу освіти, використання можливостей створеного середовища для забезпечення якісного освітнього процесу. Під час опитування 95% педагогів відзначили, що педагогічна рада закладу освіти функціонує системно й ефективно, на ній розглядаються важливі питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально i демократично.

Стан виконання річного плану роботи школи розглядається  на педагогічній раді. На нарадах при директорові здійснюється конструктивний аналіз роботи ОЗЗСО, визначаються проблеми, даються чіткі адресні доручення, встановлюються терміни ïx виконання, аналізується ефективність прийнятих управлінських рішень з питань виконання плану роботи закладу.

У закладі освіти традиційно здійснюється самооцінювання діяльності закладу. Підсумки проведеного самооцінювання щорічно враховуються при плануванні роботи закладу освіти на навчальний рік, а впродовж року, як правило, наприкінці I семестру, — для коригування відповідних напрямів роботи (наявні відповідні протоколи засідань шкільних методичних            об’єднань, педагогічних рад, нарад при директорові), а також накази директора).

Керівництво закладу освіти сприяє створенню в школі відносин довіри, прозорості та дотримання етичних норм, про що свідчать результати опитування учнів: переважна більшість із них зазначають, що їм подобається перебувати в школі (37%) a6o дуже подобається (58%). Більшість батьків здобувачів освіти вважають, що в школі немає упередженого ставлення до їхніх дітей як з боку педагогів (97 %), так i керівництва школи (97%). Крім того, учні, у разі виникнення певних труднощів, не бояться звернутися за допомогою до практичного психолога, соціального педагога, класного керівника ,директора закладу освіти чи заступника директора.

Переважна більшість учителів (94%) вважають, що керівництво закладу освіти відкрите до спілкування, при цьому більшість із них (94%) можуть висловлювати свою думку, навіть, якщо вона не співпадає з позицією керівництва. Водночас переважна більшість педагогів (94%) стверджують, що розбіжності, які виникали між ними та адміністрацією закладу, вирішувалися на основі конструктивного діалогу.

Результати опитування батьків учнів показали, що більшість із них ( 89%) завжди та/або переважно мають змогу поспілкуватися з керівництвом закладу, а у разі виникнення проблемних ситуацій найчастіше батьки звертаються до класних керівників ( 75%), що свідчить про локальність проблем, 34% батьків, як правило, завжди спочатку звертаються до керівництва школи.

Директором школи проводиться особистий прийом громадян та здійснюється своєчасний розгляд звернень громадян, про що ведуться, згідно з вимогами законодавства, відповідні журнали. Проведене вивчення документації показало, що найчастіше до директора звертаються батьки, а найпоширенішою тематикою звернень є налагодження взаємодії між учителем та учнем,між учня з учнем, інші громадяни звертаються  переважно з питань працевлаштування.    

          Лідери  учнівського самоврядування впевнені в тому, що директор школи завжди відкритий до спілкування з ними i готовий долучитися до вирішення всіх питань i пропозицій, що надходять від учнівських організацій, як діють у школі.

 Кадровий склад закладу освіти укомплектовано повністю, вакантні посади відсутні, всі педагоги працюють за фахом. Керівництвом закладу освіти вживаються заходи щодо матеріального та морального заохочення вчителів.

У закладі створені умови (про що також свідчать відповіді переважної більшості вчителів (100 %)) для постійного підвищення кваліфікації працівників (план підвищення кваліфікації укладено з урахуванням пропозицій педагогічних працівників).

 Потреби         у          вдосконаленні

управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

Існує потреба у вдосконаленні структури та змісту річного планування роботи закладу освіти з урахуванням ycix стратегічних цілей розвитку школи.

Забезпечення проведення комплексного самооцінювання діяльності школи із використанням різних джерел інформації.

Вироблення чітких критеріїв та показників якості освітнього та управлінських процесів. Використання можливостей вебсайту школи для інформування всіх учасників освітнього процесу щодо прийнятих управлінських рішень.

Доповнення структури та змісту Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти інформаціею про чіткі показники та індикатори діяльності, методи та терміни збору інформації, визначених відповідальних осіб.

Рівні оцінювання за вимогами:

4.1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей i завдань — 3,5 Д.

4.2.Формування відносин довіри, прозорості,     дотримання    етичних норм —  3,7 В.

4.3.Ефективність кадрової політики та забезпечення  можливостей  для професійного розвитку педагогічних працівників —  3,8.В.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою — 3,6 В.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики         академічної    доброчесності – 3,5 Д.

Потреби         у          вдосконаленні

управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

Існує потреба у вдосконаленні структури та змісту річного планування роботи закладу освіти з урахуванням ycix стратегічних цілей розвитку школи.

Забезпечення проведення комплексного самооцінювання діяльності школи із використанням різних джерел інформації.

Вироблення чітких критеріїв та показників якості освітнього та управлінських процесів.

Використання можливостей вебсайту школи для інформування всіх учасників освітнього процесу щодо прийнятих управлінських рішень.